Над Днiпром
Вiтер колише трави шовковi, нiч кругом.
Глянь, моя мила: зорi повисли над Днiпром.
Серце так б'ється, щастя ж бо з нами тут само -
Разом дорогою зоряно-ясною ми йдемо.
Ген за садами спить наше мiсто все в огнях...
Низько над нами, враз пролетiвши, скрикнув птах.
Пахнуть покоси. Сядем на сiнi - пiзнiй час.
Я українець, а ти ж росiяночка - дружба в нас.

Зорi сяють нам вдалину. На схiд ти поглянь, кохана.
Зорi свiтять путь нам ясну, встає вже зоря рум'яна.
Юнiсть, юнiсть, повна щастя без краю.
Люба, мила, кращу тебе не знаю.
Разом, кохана, пiдемо разом в ясний наш день.
Вiтер колише трави шовковi, нiч кругом.
Глянь, моя мила, зорi повисли над Днiпром.
Серце так б'ється, щастя ж бо з нами тут само -
Разом дорогою зоряно-ясною ми йдемо.

Ген за садами вогники гаснуть, скрiзь свiта.
Час повертатись вже нам до мiста, золота.
Ми ж наше мiсто обороняли у вогнi,
Зараз його ми з тобою будуємо всi цi днi.
Щастя до нас чарiвної ночi тут прийшло.
Глянь моя мила, небо рожевим розцвiло.
О, як нам гарно йти проти вiтру в раннiй час,
Я українець, а ти ж росiяночка - дружба в нас.

Зорi, мов не хочуть сiять, на схiд ти поглянь, кохана.
Зорi стали враз пригасать, вже стала зоря  рум'яна.
Юнiсть, юнiсть, повна щастя без краю.
Люба, мила, кращу тебе не знаю.
Разом, кохана, пiдемо разом в ясний наш день.
Щастя до нас чарiвної ночi тут прийшло.
Глянь, моя мила, небо рожевим розцвiло.
О, як нам гарно йти проти вiтру в раннiй час.
Я українець, а ти ж росiяночка - дружба в нас.